Януш Корчак. Десять заповідей для батьків

Я.Корчак з вихованцямиЯнуш Корчак (1878 — 1942 )— польський лікар, педагог, письменник, публіцист. Педагог -новатор, автор праць із теорії й практики виховання. Засновник і директор  Дома Сиріт – сиротинця, що існував 30 років. Педагогічна діяльність Я.Корчака базувалася на формуванні у вихованцев самосвідомості, самоконтролю, навичок самоврядування. В роки окупації Польщі Я.Корчак боровся за життя виховонців у варшавському гетто. Загинув в лагері смерті Треблінці, куди пішов добровільно з 200 своїми вихованцями.На згадку про 70-річчя трагічної смерті Корчака  постановою Сейму Польської республіки 2012 рік оголошений роком Януша Корчака.
Українською мовою видані його книги: «Пригоди короля Мацюся», «Дитя людське: Вибрані твори»,  «На самоті з Богом. Молитви тих, котрі не моляться», «Правила життя», «Мацюсеві пригоди», «Як любити дітей».

Десять заповідей для батьків :

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2. Не вимагай від дитини платити за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, та – третьому. Це і є незворотній закон подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений, їй вона важка не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – її зустрічі з дітьми. Звертай на них якомога більше уваги – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.

8. Дитина – це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід твоєї плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвивання у ній творчого вогню. Дитина розгортається, як сувій від любові матері і батька, у яких буде рости не «наше», не «своє», не «власне» дитя, а таємнича душа, дана на зберігання і супровід, поки недосвідчена і беззахисна.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, негарною, невдахою, люби дурною, некерованою маленькою дитиною, люби незграбним, егоїстичним, сердитим підлітком, люби таким, що не виправдав твоїх надій та очікування, потайним, дивним, нещасним дорослим … Спілкуючись із дитиною  - радій, радій завжди з повним правом, тому що дитина – це твоє свято, яке поки що з тобою.

Януш Корчак. Правила життя. 1930.